БАЧУ… (відчуття)

Проблеми. Скрута. Холод обіймає.

І натовп топче. Що йому до того?

Безсилля знову і безвихідь знову

Зриває час, мов шкірою кривавою…

Вкриває.

 

Мій дім запнувся хусткою чужою…

Красується в нім не моя жіночість…

…Свою оселю я пройду навшпиньки –

Із тих світів –

на цьому –

не помічена…

Не тінь.

Любов!

Бо материнством, –

Мамою

Лиш тут

засвічуються…

Поділитися:
Поезія. Додайте в закладки посилання.

Comments are closed.