УСЯ – В МУЗИЦІ СЛОВА,
В ГАРМОНІЇ ПОЧУТТІВ,
У СВІТІ ЛЮДСЬКИХ ДОЛЬ…
Це вона – Марія Едуардівна Вайно, яка розкрила свій талант поета, прозаїка, кіносценариста в останні два десятиліття. Без неї сучасний український літературний процес збіднів би як на Прикарпатті, так і у всеукраїнському просторі. Як і в кожного письменника, у неї є улюблений головний рід літератури (епос) та відповідні жанри,
в яких найталановитіше виявляється її хист новеліста. Читати далі…
Вийшов друком живий навчальний посібник «Сценарна майстерність» Марії Вайно у двох книгах (Івано-Франківськ: Місто НВ, 2015). Друга книга написана у співавторстві з Анатолієм Житницьким.
Таке видання посібника – довгоочікуване. Аналогу в Україні нема. А навчати писати сценарії різного драматургічного різновиду є на часі.
Перечитуючи Ваші книги, зауважила, що Ви можете скласти окрему книжечку з Ваших авторських афоризмів, – не знаю, чи Ви помітили, але маєте у кожному творі прекрасні фрази, влучно вловлені з філософії життя, неповторні. Зібравши їх докупи, була б гарна книжка.
Часопростір у кіноновелі Марії Вайно
«Ти мій син!» Читати далі…
ВОЛОШИН ЛІЛІЯ (кер. КРИЛЬ Ганна Василівна) – ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК, ЩО ЗАСЛУГОВУЄ НА УВАГУ
ЄВГЕН БАРАН
ЯКЩО Є РАЙ, ТО ВІН ЛЮБОВ…
Про кіноповісті Марії Вайно
Марія Вайно своєю літературною стезею йде терпко і самовіддано вже добрих чотири десятки літ, при тому, що залишається потенційно молодим автором. Просто свої перші твори вона надрукувала в районній газеті ще навчаючись в четвертому класі. Отакої.
Книжковий дебют відбувся на початку 90-х. Марія Вайно відразу постала в двох іпостасях – ліричної поетеси і новелістки (книги «Терпкість» та «Паводок», обидві 1992 року). Здається, я щось про ці книги писав. Думаю, гарне. Бо ці книги залишили враження елегійного просвітлення. Читати далі…
МИХАЙЛО ВАСИЛЕНКО (Письменник, кандидат філологічних наук, доцент)
Пошук гармонії Марії Вайно
Глибоко психологічна письменниця. Пише вона коротко, дужо і боляче. Хода її письма надривна, якась, можна сказати. експресіоністична.
У її малих творах, шкіцах, замальовках є щось від поезії Василя Стефаника, Гната Хоткевича, Шарля Бодлера, Моріса Метерлінка, хоча порівняння ці, звичайно, умовні. Письменниця має свій стиль, як і тему філософії відчуттів жіночого серця. Для авторки коротких символічних мазків, якими виражено ставлення до оточуючого світу, найхарактернішими є пошуки істини в людськім житті, пошуки гармонії в родині українській, шляхетній… Жіноче щастя… Воно для неї — мов та відкрита струна, що звучить від леготу, легкого подуву… чужого вітру, стороннього погляду, навіть від звичайного й вітального доторку вуст… Читати далі…
(Голова Івано-Франківської організації Національної спілки кінематографістів України
“Кіносценарії Марії Вайно : “Ти – мій син”, “Чоловік в кредит, або Четвертий варіант”, “Свекрушина” – новаторське явище в літературі. Творче мовлення проймає, захоплює, дивує і не залишає байдужим, характери героїв вивершені, зовнішній конфлікт поступається складнішій конструкції внутрішнього. Глибока філософічність, багатопроблемність: чи то соціальна, чи суспільна, чи соціально-побутова – відтворена в болючому зрізі нашої сучасності, але то не той біль, від котрого скиглять, а той, що очищає. Вишукане мовлення – це поезія в прозі, проте зорові ряди свідчать, що це все-таки кінодраматургія, проте нового поетичного складу.
Поезія, проза, кіносценаристика Марія Вайно вирізняється на фоні сучасної української літератури і формою, і змістом, психологізмом та шляхетністю словесного мислення”.
(Поет, експерт конкурсу, професійний музикант)
“Роман “Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету” заслуговує на особисту увагу. По-перше, твір цікавий не лише змістом, а й формою, яка має музичну підтекстовку словесного сприйняття. Вважаю такого твору Україна чекала… По-друге, серйозність та інтелігентність авторки дозволила їй написати не про минуще, а про вічне. Гармонія музики в гармонії людських доль – усе це від Бога”.
(Поетеса, кандидат філологічних наук, доцент Прикарпатського університету)
“Авторка роману – дуже добрий знавець жіночої психології. Сюжет динамічний, композиція продумана. Книга спонукає мислити, асоціювати, робити висновки. Рівень твору професійно зрілий, високий. Та головне у творі – мова. Такою мовою може приємно здивувати читачів не кожен художній текст сучасної української літератури. Чудова, м”яка, соковита, дивовижно запашна, як отава в копиці з-під різдвяного снігу”.
