ЮЛІАН ЯКОВИНА

(Голова Івано-Франківської організації Національної спілки кінематографістів України)

“Дареготипи реалій повсякденності шаленно пролітають повз нас, формуючись у кінострічку – потужний конвеєр буття вічного кінематографу… Там наші долі – сподвижники найідеальнішої драматургії, там наші душі – провісники найвеличніших трактів нашої присутності… Кінодраматург – Марія Вайно – поетеса, прозаїк!.. З Божої ласки обдарована, працьовита творча особистість. Три літературні іпостасі п. Марії живуть між собою в мирі, злагоді й доповнюють одна одну: сценарний виклад тексту, насиченість оповіді дією – від прози, величава романтика та ліричні образки-ремарки – від поезії, знащущі діалоги та несподівані захоплюючі сюжетні повороти – від написаних романів…”

ГАЛИНА МУРАВСЬКА (Літературний консультант)

“Проблеми сім”ї, батьків і дітей  виходять за рамки психологічної, сімейно-побутової драми. Тут є фактори – соціальний і  внутрішній; духовний двигун допомагає жити на цьому світі”.

“Назва кіносценарію “Мій син” – як краплина води – насущна… Прочитаєш – і не можеш одразу говорити: мороз поза шкірою… Це інший світ. Твір глибокий, вражаючий, але не стає після нього важко, бо рятує саме любов. Так, так!   За стражданням вона – переможна”.

“Твори на часі…”

“Письменниця-кіносценарист виходить за межі традиційного і навіть перевершує себе. Її неможливо передбачити на завтра, вона не повторюється, а дається їй найвище, що було, є і буде на цій землі…”

ОЛЬГА СЛОНЬОВСЬКА

(Поетеса, кандидат філологічних наук, доцент Прикарпатського університету)

“Марія Вайно у прозі не просто оповідає, а  колоритно показує, не прогнозує, а безпосередньо подає той чи інший образ.

У неї є творчий досвід, є пережите чи трансформоване через себе, є карбунок справжнього чуття і справжніх страждань (…) В її творах… усе правдиве, цілісне, життєве.

… Новели мають те, що,  можливо, в майбутньому вигідно вирізнятиме прозу Марії Вайно на фоні творів сучасних митців”.

Страница 2 из 212