Синопсис кіносценарію “Кусень світу, або Будинок навпроти”

kinoПро собак і людей, матір і синів, про притулок як кінцеву зупинку… про долі людей штрихами, що виявляються значеннєвим для глибокого переосмислення цілого життя… Про розуміння гріха, який –навіть як  висповідаєшся – не забудеш, бо продивляється на тебе впродовж твоєї долі – і не відпускає…. Про вину перед відданою собакою, любов якої гідна і рівноцінна…  людському світу. Все тут взаємопов’язане, вивірене і  складає світ гармонії чи дисгармонії через призму людської психології.

Цей фільм може знімати  і зробити гідно режисер, який розуміє ці сентенції.

Любава  через певні обставини зі старшим сином, який неправдиво засуджений, підставлений нечесними людьми, змушена продати квартиру і йти до притулку.

Перебуваючи там, вона, хвора, знайомиться  з дівчиною-психологом, ще студенткою, якій оповідає свою долю… Любава  – селф-критик… Своєрідний філософ, який вміє аналізувати свої(!) помилки і приймати належне за вчинене. Її душа тяжіє тим, що свого часу молодшому сину  дозволила своїм мовчанням  втопити Альфиних малих… Була безвихідь і разом з нею ще дещо, що  залишилося…Втрата стосунків з молодшим сином… Це цілий світ розумінь, відчуттів на рівні любові, який дається як благо і за який, виходить, теж треба платити.

Доля і рішення молодшого сина зринає не так, як того сподівається глядач. Саме він видає свою філософію «кусня світу»: «весь світ не обіймемо, але якийсь його кусень – зможемо»…

Сюжет динамічний.

Жанр – психологічна драма. Ще одна важлива думка, яку промовляє фільм: померти в любові… Саме так, «померти в любові» (ми часто говоримо про любов у житті, на все життя чи, зрештою, на мить… а тут інше)…

Атмосфера фільму: чутливість світу і близьких людей, розуміння різних долей і мотивації їхнього кінця ( в т. ч. – в притулку). Доля материнська Альфи… Доля материнська Любави. Не паралельні, а пересічні, взаємопроникні… В любові… Це треба вміти залишити, не проминути…

У фільмі переважає внутрішній конфлікт.

Почуте, побачене, пережите та щасливий кінець – все це повертає нас до нас самих, до своїх ближніх…

Тут режисер може використати усю палітру кіномови та покаже своє володіння темпоритмом відеоряду. Присутня образність засобами кіно, символізм…

Фільм дуже важливий і потрібний. Його однаково будуть любити в будь-якому куточку земної кулі , бо в ньому є те, що рятує нас, що можемо врятувати ми і що дає право нам залишатися на цій землі…

Прогностика фільму. Аудиторія – від малого до великого (це прекрасний сімейний фільм), для людей які люблять і які не зовсім розрізняють Любов… Так, так… Це як «Білий Бім – чорне вухо» чи «Хатіко»… Фільми, які не залишають нікого байдужими…

 

 

Поділитися:
Поділитися:
Кінодраматургія, Синопсиси. Додайте в закладки посилання.

Comments are closed.