Дякую ТРК “Карпати”, зокрема Наталії Асатурян Наталія Асатурян за радіопередачу “Культурний фронт”! Було приємно спілкуватися. Дякую за добре слово у цьому діалозі експертам-науковцям: Марті Богданівні Хороб та Євгенові Михайловичу Барану.
Даруйте, не всіх назвала в інтерв’ю з тих, хто фінансово підтримав видання роману “Редакторка”…Щодо першого сигнального накладу щира дяка Бушану Ярославу, Бушану Мар’яну та Бушан Ользі, а також складаю подяку за фінансування другого видання ініціаторам: Володимиру Качканові, Марті Хороб, Лідії Шкрібляк, Муравській Галині, Лесі Аронець, Галині Николишин, ТОВ “Калина Консалтинг” (очільниця – Любов Калинюк), Адвокатському бюро Романа Калинюка.
Дякую щиро кожному за те, що визнали корисність і потребу того, аби книжка йшла в люди в часі нинішньому. Добра Вам з усіх усюд, мої щирі учасники культурого фронту!
До речі, додаю щодо теми нашої розмови в інтерв’ю: я співпрацюю з волонтерами “Калуські бджілки” (захоплююся ними!!!), вони передали кілька яшиків шоколадок нашим славним військовим (це з тої частки від проданих книг!). Дякую, хто долучився!
Кожна історія пронизана любов”ю. Марія Вайно презентувала в обласній науковій бібліотеці свій роман у новелах “Редакторка”. У ньому авторка описує події до 2014 року. Син головної героїні – учасник Революції Гідності, гине на Майдані. Проте свою розповідь письменниця не перетворює на трагедію, натомість вплітає у неї оптимізм. Свого часу сама авторка працювала на телебаченні. Тому кухню новинарів знає не з чуток.
Публікація у газ. “Галичина” про презентацію книги “РЕДАКТОРКА” у рамках акції “Волонтери культури – волонтерам війни”. Дякую за публікацію журналісту, поету – Іванові ГАВРИЛОВИЧУ Іван Гаврилович та редакторові газети – Василеві МОРОЗУ.
Марія Вайно себе апробувала у декількох улюблених жанрах – новелі, роману в новелях і кіносценарію. Можливо, коли ми вийдемо переможцями з новітньої московсько-української війни, і відбудуємо не тільки міста, але й зцілимо людські душі, і серед тих засобів зцілювання вагоме місце займе українське кіно, тоді прийде час і на кіносценарії та романи в новелях Марії Вайно. Так буде.
І доля її героїні Ольвії, що в перекладі означає «щаслива», яка працює редактором на одному зі столичних телеканалів, і яка пройшла через випробування і втрати найдорожчого, що є для матері, сина Нестора, що загинув у буремні і криваві дні євромайдану зими 2013-2014 років, – справді є знаковою для сучасної української історії. Втрачаючи сина, вона отримує онуків-близнят – Нестора і Ольвії. Перемагає Життя. Так є і так буде.
Композиційна особливість цього роману в новелях полягає в тому, що їх можна читати з будь-якої історії. Наскрізна лінія витримана через діалог-зустрічі двох подруг Ольвії і Магдалени (мироносиці). Взагалі імені головних героїв у книзі мають своє смислове навантаження (Нестор – той, що повернувся на батьківщину).
Окремі з цих новель є блискучими, як сюжетно, так і психологічно («Шоколад і Він»; «Дванадцять дахів над головою»; які є ніби новелями в новелях, бо Ольвія, окрім редакторства на телевізії ще й письменниця). Хоча основне композиційне навантаження несе в собі новеля «Гелькур, або Відбивач світла» («Естонською – це відбивач світла на велосипеді… Від тата… він жартував, що це знак, який має завжди бути, якщо не на велосипеді, то в житті, аби ніхто не наїхав, не помітичши тебе вночі. В темряві ми сліпі…»). Бо роль письменника, навіть, коли від нього не чекають жодної ролі, – бути отим елькуром – відбивачем світла, аби в темряві людина могла не заблукати. Тим більше, коли нині цивілізація людська постала перед викликом – «інсультом ХХІ століття» – війною і геноцидом проти українців московської орди, – найголовніше завдання зберегти в людині світло.
Головна думка цієї книжки виголошена в одному з прозових шкіців Віталія (з новелі «Дванадцять дахів над головою»), – книжечку він дає прочитати своїй коханій Валентині (з новель Ольвії): «Без любові жити – це жити без імені…» Тут нема, що додати і що коментувати. Цю сакральну істину треба прийняти, бо лише Любов дасть нам сили відродитися до Життя.
Фактично, ми маємо у цій книзі сформульоване естетичне і світоглядне кредо самої письменниці Марії Вайно. Нам залишається перемогти ворога і прийняти цю істину.
Марія ВАЙНО запрошує талановитих до своєї ТВОРЧОЇ МАЙСТЕРНІ на вивчення ДРАМАТУРГІЙНОГО курсу (НАПИСАННЯ кіносценарію) та елементарного розбору ЗЙОМОК (фото-, відео-) та відеоМОНТАЖУ (є дистанційна тільки 1 групка і 1-а – очна).
Програма, ведення занять – за авторською програмою та посібником Марії Вайно «Сценарна майстерність».
Вік набору студійців від 16 років. (+ не обмежений!) Вимога – творче бачення.
Групки не великі.
2 год. на тиждень теоретично-практичних аудиторних і не менше 2-х год. – виконання домашніх творчих завдань та закріплення нового матеріалуз супроводом викладачки консультативно, дистанційно; день тижня- понеділок/вівторок або четвер/п’ятниця увечері/до обіду (можливі варіанти).
Тривалість – 2,5 місяці, 32 год. 22+22 год. інтенсивних занять + 1 індивідуальне(!) заняття для детального редагування випускної роботи – кожному в подарунок.
По закінченні студійці отримують сертифікат.
ХТО БАЖАЄ навчитися писати кіноісторії чи поглиблено прочитувати, аналізуючи їх предметно, – просимо писати у месенджер.
МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ!
P.S. Марія Вайно працює зі слухачами індивідуально та як SkriptDoktor( з цікавими для неї кіносценаріями).
Пропонуємо буктрейлер посібника «Сценарна майстерність» М. Вайно (Робота нашої студійки Маргарити Савчак). .
ДОРОГІ ДРУЗІ! Сьогодні здала до видавництва на верстку упорядкований рукопис альманаху “ІМПРЕСЯ 2021” творів відзначенців; проговорили дизайн верстки та обкладинки, дипломів, подячних листів… Ще немало копіткої роботи з редагуваням, коректурою, погодженням різного плану. Але процес видання запущено – і я радію. Буде гарний альманах переможців конкурсу.
